Історична довідка

Вільховатській сільській раді, підпорядковані села: Вільховатка, Деменки, Лівобережна Сокілка, Проскури та Панське. Село Вільховатка являється центром Вільховатської сільської ради, яке  розташоване на лівому березі річки Ворскли за 25 км від райцентру Кобеляки.

Першими його жителями були скіфи, про що свідчать численні археологічні знахідки. Пізніше тут розташувались ранньослов’янські поселення - це ІІ -VІ століття нашої ери. Сучасна Вільховатка сягає коренями в глибини віків.  У  першій  половині ХV століття, коли навколишні землі перебували у складі Великого князівства Литовського, виникло тут як прикордонний пунктпоселення Ханделеївка. За переказами, його назва походить від імені відважного козака Ханделея.

Друга легенда пов’язує його з татарським ханом, у якого була дружина Лея. А взагалі в перекладі з тюркської мови слово «Ханделеївка» означає поселення біля великого озера. З глибокої давнини на горі в Ханделеївці височіла церква, яка згоріла в кінці ХVІІ століття. У 1743 році на кошти грузинського князя Баратова тут збудували дерев’яну церкву Покрови Пресвятої Богородиці, а в 1823 році до неї звели ще й дзвіницю.

Легендами овіяна й навколишня земля. Неподалік Вільховатки знаходився Мар’їн Яр - місце останньої зустрічі Мотрони Кочубей зі своїм коханим - гетьманом Іваном Мазепою. А під Зміїною горою розташувалось так зване Чорне озеро, куди, за переказами, були скинуті скарби гетьмана І.Мазепи.

Із середини ХVІІ століття Ханделеївка входила до Переволочанської сотні Полтавського полку. У 1722 році в селі було 5 млинів. Розвивалась торгівля, тут щороку проходило 3 ярмарки - влітку, восени та взимку. Це були народні гуляння.

У Ханделеївці оселялося багато запорожців, у 1859 році в селі проживало 2261 жителів. У 1880 році в селі відкрито при Покровській церкві 1-класну церковноприходську школу. Цей навчальний заклад згодом став Вільховатською загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів. У 1890 році в селі відкрито крамницю.

Пізніше, з другої половини ХІ століття, Ханделеївка належала до складу Сокільської волості, а в 1923 році стала центром сільської ради і увійшла до Кишеньківського району.

Рішенням Кабінету Міністрів Української СРСР від  06 червня 1946 року село Ханделеївка перейменоване в село Вільховатка, а Ханделеївська сільська рада - у Вільховатську. Нині площа Вільховатської сільської ради становить 11353,1 га, кількість жителівналічує 1715 чоловік, господарчих дворів 851.

Родом з Вільховатського краю Герой Радянського Союзу - Т.Л.Клименко, Герой Соціалістичної праці, доктор технічних наук - академік А.П.Біленко, академік Цурпал І.А., заслужений художник України  - О.Г.Максименко, заслужена артистка України - Т.В.Бабич.

В селі у 80-х  роках було сильне сільськогосподарське підприємство, яке займало призові місця на виставці народного господарства в Москві, за що було премійовано автомобілем.

Зараз на території сільської ради функціонують сільськогосподарські підприємства:

  • ТОВ „СпівдружністьАгротехмаш”,
  • ПСП Деменківське»,
  • ТОВ «ПАРТНЕР АГРО ГРУП»,
  • СК «Радянський»,
  • ТОВ «Союз Онтаріо»,
  • підприємство «Кернел»,
  • ПП «Омега Агро Центр»
  • та 11 фермерських господарств. Багато власників земельних паїв обробляють земельні наділи самостійно.

На території сільської ради функціонують Вільховатська загальноосвітня школа І -ІІ ступенів, дошкільна установа «Дзвіночок», 3 ФАПи, Будинок культури, 2 сільських клуби, 3 бібліотеки, 3 поштових відділення, 7 торгових точок, спортивний зал, 3 релігійні споруди, 5 баз відпочинку.

Відрадно те, що після газифікації села в нас практично не стало пусток. До нас приїжджають люди, купують житло, поселяються.

Взагалі в селі живуть в переважній більшості добрі, роботящі та гостинні жителі. Вони вміють працювати і відпочивати. Наших людей знають і поважають в районі.

З 1989 року щорічно проводиться День села Вільховатка. До цієї традиції приєднались і інші населені пункти сільської ради.

Села Вільховатка та Деменки багаті на спортивні традиції. Зокрема, по футболу, волейболу, легкій атлетиці. В селі Проскури проживають майстри спорту України з армреслінгу – сестри Деменки -  Ліна та Людмила.

Ми, жителі сільської ради, гордимося своїми населеними пунктами, милуємось природньою красою нашого рідного краю і завжди раді зустрічати гостей. То ж відпочивайте, веселіться та набирайтесь позитивних емоцій.

Логін: *

Пароль: *